23.05. Попередження виникнення можливих надзвичайних ситуацій

Вітаю! 
Починаємо наш урок.

ТЕМА УРОКУ: Попередження виникнення можливих надзвичайних ситуацій

Як відомо, важливіше й ефективніше - це попередити надзвичайну ситуацію, чим потім стикнутися з проблемою, яка вже сталася і з наслідками, що відбулися.
Тож,  найбільш ефективний спосіб зменшити шкоду, завдану навколишньому середовищу, суспільству, державі й кожній окремій особистості, — регулярне проведення заходів щодо попередження небезпеки надзвичайних ситуацій.

Попередження надзвичайної ситуації — це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення лиха. 

У проведенні цих заходів можуть брати участь не лише спеціалізовані підрозділи МНС, а й добровільні громадські об’єднання (за наявності у їх представників відповідного рівня підготовки). Свої дії вони повинні узгоджувати з територіальними уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, а роботи проводити під їх керівництвом.  

На попередньому уроці ми з вами переглядали навчальний фільм щодо функціювання Єдиної  державної системи надзвичайних ситуацій України, звернули увагу на дії структурних підрозділів, залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації: 
1) повсякденного функціонування;
2) підвищеної готовності;
3) надзвичайної ситуації;
4) надзвичайного стану.
Основні заходи, які реалізуються:
1) у режимі повсякденної діяльності:
♦ ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановки на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території;
♦ розробка та виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайній ситуації;
♦ забезпечення безпеки і захисту населення;
♦ зменшення можливих матеріальних втрат;
♦ забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки;
♦ збереження національної і культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;
♦ удосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованих їм сил;
♦ організація навчання населення методів використання засобів захисту, правильних дій у надзвичайних ситуаціях;
♦ створення та поновлення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;
♦ здійснення цільових видів страхування;
♦ оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;
2) у режимі підвищеної готовності здійснюються заходи, визначені для режиму повсякденної діяльності і додатково:
♦ формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
♦ посилення роботи, пов’язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом навколишнього середовища, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
♦ розробка комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки;
♦ приведення до стану підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщень у разі потреби в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
♦ проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
♦ впровадження цілодобового чергування членів державної, регіональної, місцевої або об’єктової комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації);
3) у режимі надзвичайної ситуації:
♦ здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва щодо функціонування підсистем і структурних підрозділів ЄДСПР;
♦ організація захисту населення і територій;
♦ переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;
♦ організація робіт, пов’язаних з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідних сил і засобів;
♦ визначення меж території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
♦ організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
♦ здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, яка була піддана впливу наслідків надзвичайної ситуації, контроль за обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглій до них території;
♦ інформування органів управління про рівень надзвичайної ситуації та про вжиті заходи, пов’язані з реагуванням на виниклу ситуацію;
♦ оповіщення населення та надання необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, що склалися;
4) у режимі надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно
до Закону України «Про надзвичайний стан».

Надзвичайний стан — це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ та організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб і покладає на них додаткові обов'язки.

Метою введення надзвичайного стану є: термінова нормалізація обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, нормального функціонування конституційних органів влади, органів місцевого і регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства. 

Стор.133 ( підручник) - виконайте тестове завдання

Ви знаєте про те, що станом на сьогодні в Україні діє режим воєнного стану. 

В Україні воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі загрози національній безпеці. 

24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України було введено воєнний стан, який подовжувався у три етапи, станом на сьогодні в Україні подовжено воєнний стан до 23 серпня 2022 року 


 Під час воєнного (військового) стану запроваджуються нові правила, встановлюються певні заборони й обмеження для громадян, відповідно Закону України "Про правовий режим військового стану"


    Чи можна було не допустити, попередити війну? Мабуть, ні. У 1991 році нам дуже легко дісталася наша незалежність, росія, як приємниця кривавого радянського режиму, просто чекала слушної нагоди. Чекала, коли наша країна стане максимально слабкою та вразливою. 
    Війна почалася ще 8 років тому з захоплення українського Криму. Завдяки Мінським домовленостям, нам вдалося вибороти тимчасове умовне перемир'я, щоб "наростити м'язи" Збройним силам України, військово підготуватися до оборони та звільнення захоплених росією у 2014 році  наших земель та заручитися підтримкою світових лідерів.
    Ескалація військового конфлікту - це було лише питання часу. Путіну не потрібна російська мова в Україні, йому байдуже на захист російськомовних, йому не достатньо території українського Криму чи Донбасу. Путіну потрібна була і зараз потрібна вся Україна. Він хоче, щоб її не було. Жадає повного знищення України, як країни, знищення всіх українців, як нації.
      Наскільки ми були готові до великої війни - тут, звичайно, багато питань. Якою буде ціна наших визвольних змагань - нам ще доведеться дізнатися... 
       Але Перемога за Україною! 
Добро має перемогти суцільне Зло. 
Імперія має зникнути. 
В цьому є велика місія українського народу: разом з відновленням територіальної цілісності, збереженням суверенітету, свободи і незалежності нашої держави, ми маємо допомогти світу знищити імперію, що несе страждання, руйнування, що вбиває і нищить все навколо.

Слава Україні!
 






Немає коментарів:

Дописати коментар