Надання домедичної допомоги в "секторі обстрілу"

ТЕМА: «НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В "СЕКТОРІ ОБСТРІЛУ"
План дій на етапі під вогнем.

На тому уроці ми говорили про те, що найнебезпечніша зона для тактичної медицини - ЧЕРВОНА ЗОНА - зона вогню. 
Нагадаю, що у червоній зоні під вогнем супротивника обсяг домедичної допомоги значно обмежений. Вона переважно передбачає дві основні дії: 
а) використання джгута для зупинки кровотечі з ран кінцівок; 
б) якнайшвидше переміщення пораненого в безпечне місце.
В окремих випадках поранених виймають з палаючих транспортних засобів, з-під завалів, гасять палаючий одяг.
Надання першої медичної допомоги в умовах бойових дій (в секторі ...
1. У червоній зоні і поранений боєць, і боєць, який може надати домедичну допомогу, перебувають під прямим вогнем супротивника, що створює безпосередню загрозу
для їх життя і значно обмежує можливості надання домедичної допомоги. За цих умов
на перший план виступає пригнічення вогневої активності супротивника. Це насамперед мінімізує вірогідність поранення та загибелі бійців підрозділу, який веде бій, і створює безпечні умови для надання домедичної допомоги пораненому.

Отже, завдання бійців підрозділу під час надання домедичної допомоги в по-
рядку взаємодопомоги на етапі під вогнем — подолати вогонь супротивника.

2. Якщо внаслідок обстрілу поранено бійця, інші бійці, які можуть прийти на допомогу,
мають переміститися в укриття й відкрити вогонь у відповідь.
У жодному разі не можна наближатися до пораненого на відкритій місцевості під вогнем супротивника.
За можливості, необхідно встановити голосовий та/або візуальний контакт з пораненим, дізнатися про місце поранення та можливість пересування. Якщо поранений не має масивної кровотечі і може пересуватися, голосно наказати переміститися в укриття і вести вогонь у відповідь. Якщо поранений має ознаки масивної кровотечі з кінцівки і не може пересуватися, голосно наказати накласти самостійно собі джгут і не ворушитися («прикинутися загиблим»). Якщо поранений має ознаки масивної кровотечі з кінцівки і може пересуватися, голосно наказати переміститися в укриття, накласти собі джгут і, за можливості, продовжувати вести бойові дії.

Рятувальна операція не має призвести до збільшення кількості жертв: це загрожує боєздатності, зменшує шанси виконання бойового завдання й виживання пораненого.
Надання першої медичної допомоги в умовах бойових дій (в секторі ...
3. Коли є можливість наближення до пораненого: 
а) необхідно постійно дбати про власну безпеку, підповзати до пораненого з протилежного від супротивника боку, не підіймати свою голову вище тіла пораненого, який лежить на землі;
б) не можна знімати з пораненого засоби захисту (шолом, бронежилет), оскільки це створює додатковий ризик бути ураженим вогнем супротивника;
в) з’ясувати, чи поранений притомний: запитати гучним, але спокійним голосом: «Ти в
порядку? Де болить?» Акуратно струсити або поплескати пораненого по плечу. Якщо
поранений реагує, то він притомний і підкаже місце ураження, що згодом можна використати, надаючи допомогу;
г) якщо масивна кровотеча з кінцівок або кінцівку ампутовано (незалежно, чи кровотеча
продовжується, чи ні), негайно слід накласти джгут, узятий у пораненого, максимально високо на руці або нозі.

Не можна витрачати час, намагаючись використовувати інші методи для зупинки кровотечі, такі як тампонування рани чи накладання компресійної пов’язки, яка тисне.
Як тільки пораненого евакуюють у безпечне місце, за необхідності, можна буде застосувати інші методи зупинки кровотечі.
На цій стадії рекомендації ТССС (Tactical Combat Casualty Care) радять не приділяти увагу забезпеченню прохідності дихальних шляхів, оскільки головне завдання полягає в швидкому переміщенні пораненого в укриття.
Якщо тактична обстановка не дозволяє швидке переміщення непритомного пораненого в укриття, слід повернути його на живіт, оскільки протягом 5–10 хв він може задихнутися від западання язика та/або захлинутися блювотними масами;
ґ) за командою командира, пораненого слід перемістити  в зону укриття (жовту зону).

Надання першої медичної допомоги в умовах бойових дій (в секторі ...
Дайте відповіді на питання: 
Question Mark Png, Transparent Png - kindpng

1. Чому в червоній зоні в разі поранення бійця першочерговим завданням є пригнічення вогневої активності супротивника?

2. Якими є візуальні ознаки поранення бійця?

3. У чому полягає домедична допомога в червоній зоні?

4. Складіть перелік того, що забороняється робити в зоні вогню, у ситуації поранення бійця.

(e-mail: kolb.olena7@gmail.com)


   За рекомендаціями з тактичної допомоги пораненим в умовах бойових дій для усіх вій-
ськовослужбовців (ТССС) від 28. 08. 2017 р. існує
 план дій для етапу «Допомога під вогнем»:
1. Відкрийте вогонь у відповідь та знайдіть укриття.
2. Накажіть пораненому продовжити (або очікуйте від нього) виконання бойового завдання, якщо це можливо.
3. Накажіть пораненому рухатись в укриття і надати собі допомогу, якщо це можливо.
4. Намагайтесь уникнути значних додаткових травм у пораненого.
5. Витягніть пораненого з автомобіля чи будівлі, які горять, та перемістіть у відносно
безпечне місце. Після цього зробіть усе можливе, щоб припинити горіння на пораненому.
6. Зупиніть життєво загрозливу зовнішню кровотечу, якщо це тактично можливо. Для
цього потрібно:
– наказати пораненому самостійно зупинити кровотечу, якщо це можливо;
– застосувати рекомендовані Комітетом TCCC турнікети для кінцівок з метою зупинки кровотечі в місцях, які анатомічно доступні для їх використання;
– накласти турнікет для кінцівок поверх одягу максимально наближено від місця кровотечі. Якщо місце загрозливої для життя кровотечі не очевидне, розмістити турнікет «високо та щільно» (якомога ближче до серця) на пошкодженій кінцівці та перемістити пораненого в укриття.
7. Забезпечення прохідності дихальних шляхів у пораненого краще відкладіть до етапу
«Допомога в тактичних умовах».




Немає коментарів:

Дописати коментар